Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Учнівське самоврядування
- Опис моделі учнівського самоврядування Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7
Опис
моделі учнівського самоврядування Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7
(підготувала Томищ Оксана, заступник директора з виховної роботи Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7)
ВСТУП
Педагогіку XXІ століття неможливо уявити без дитячих організацій. Вони надають можливість задовольняти дитячі потреби у товаришуванні та грі. Якщо в житті шкільного колективу мало дитячої ініціативи, заплановані дорослими заходи не цікавлять дітей, ритуали стають пустою формою, позбавленою змісту і сприймаються вихованцями як нудний обов'язок. Разом з тим існує дієвий спосіб пожвавлення шкільного життя – залучення учнів до самоврядування, і його ми намагаємося використати протягом останніх років у нашій школі. Умови для розвитку учнівського самоврядування у нас такі ж, як і в кожній сучасній школі, однак ми ясно бачимо й причини, що перешкоджають цьому процесу, а саме:
1) часто, вважаючи більшість учнів пасивними, педагоги навіть не намагаються залучити їх до якоїсь відповідальної діяльності;
2) педагоги не володіють достатніми знаннями про особливості створення дитячої організації.
У вихованні дитини вплив однолітків іноді більший за вплив дорослих. Коли на бік педагога стають найбільш свідомі і активні вихованці, вимоги педагога отримують значну підтримку в класі і загалом у школі. Це і є той інструмент виховання, якого не вистачає сучасній школі. Таку роботу з дітьми адміністрація школи вітає і вчить на її прикладі інших вчителів.
Також учнівське самоврядування є ніби примірянням дітьми на себе дорослих відносин у суспільстві. Дитина в школі вчиться регулювати взаємовідносини з іншими людьми – так вона готується до компетентної участі в житті суспільства. Школа повинна допомогти дитині розкрити свої задатки і вдосконалити себе до такого рівня, щоб вона могла знайти і зайняти певне місце в житті держави [1].
Важливість сприяння діяльності учнівського самоврядування слід розглядати ще й у світлі сучасної виборчої кампанії. Бо через учнівське самоврядування відбувається процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави. Як сказав відомий політик наших днів В. І. Балога, «учнівське самоврядування – це той елемент громадянської освіти, що дає змогу в подальшому можливість стати Громадянином країни» [2].
На якісне виховання громадянина спрямовані «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» - програмовий документ сучасної школи. Одна з ключових ліній змісту виховної діяльності школи – виховання ціннісного ставлення дитини до суспільства і держави [3, с. 54].
Учнівське самоврядування також є засобом виховання дітей через громадську думку, тобто засобом «паралельної дії» у вихованні, важливою складовою методики виховної роботи.
Надати дітям можливість виявляти себе через розвиток соціальної активності – це одне з основних завдань сучасної школи, зокрема, Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7.
СУТЬ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В МУКАЧІВСЬКІЙ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 7
Ідея самоврядування не зводиться тільки до його структури в школі. Ми намагаємося створити для школярів широке поле можливостей для самореалізації, орієнтуючи їх на досягнення соціально-корисної мети, індивідуальної й суспільної, усуваючи різні несправедливості з їх життя, мікросередовища.
Учнівське самоврядування розвивається в межах управління школою, класом. Ми прагнемо, щоб учні реально управляли, відповідаючи за повне і якісне виконання того, що їм довірено.
Сфери розвитку учнівського самоврядування різноманітні: культура, освіта, спорт, дозвілля.
ФУНКЦІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В ШКОЛІ
1. Забезпечення порядку на перервах, організація чергування в школі, в класах.
2. Організація дозвілля на перервах та після уроків.
3. Проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок.
4. Організація самообслуговування в класах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
5. Організація роботи зі збереження шкільного майна.
6. Організація роботи з благоустрою території школи.
7. Підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань, розважальних програм, сімейних свят.
8. Контроль за виконанням учнями навчально-виховного процесу.
9. Заслуховування звітів органів учнівського самоврядування.
10. Проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів.
11. Участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ШКОЛІ УМОВ ДЛЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Для ефективної діяльності учнівського самоврядування ми намагаємося забезпечити необхідні відповідні умови.
По-перше, виключається формалізм у діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно займається конкретними справами, його рішення поважає і педагогічний колектив, і дирекція школи, не вважаючи їх дитячими забавами.
По-друге, до органів самоврядування добираються найавторитетніші лідери учнівського колективу, які є взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов'язків.
По-третє, здійснюється кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складній справі управління.
По-четверте, в дитячому колективі практикується зміна функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому дотримується той принцип, коли у роботі органів учнівського самоврядування бере участь якомога більше учнів, тому воно щорічно оновлювлюється. Це дає змогу значній частині школярів набути організаторських навичок.
По-п’яте, у школі налагоджене систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.
По-шосте, для успішної діяльності цієї форми учнівської спільноти розроблене Положення про учнівське самоврядування Мукачівської ЗОШ № І-ІІІ ступенів № 7. У Положенні чітко вказано, за які ділянки шкільного життя відповідає самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен його член.
ВЗАЄМОДІЯ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ДИРЕКЦІЄЮ
Учнівське самоврядування є частиною школи, до якої входять також її дирекція, вчителі, батьки, обслуговуючий персонал. Тому робота самоврядування не може бути відірваною від шкільних реалій. Особливо зацікавленим у цьому процесі опікун, який є:
- радником Самоврядування;
- посередником між Учнівським Самоврядуванням і директором та педагогічною радою;
- представляє педагогічній раді і директорові проекти діяльності Самоврядування і його роботу.
З нашого погляду, опікуном Учнівського самоврядування, гарантом його існування повинен бути заступник директора з виховної роботи.
ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Щоб учнівське самоврядування не було фікцією, тобто групою з 5-20 осіб, які разом з опікуном, скажімо, організовують дискотеки та щорічні вибори президента школи, заступник директора з виховної роботи разом з усім колективом педагогів-однодумців поділяє і забезпечує такі принципи діяльності учнівського самоврядування:
1. Учнівське самоврядування творять усі учні школи.Членом учнівського самоврядування ми стаємо автоматично, коли нас приймають до школи, і перестаємо ним бути тоді, коли залишаємо школу.
2. Учнівське самоврядування є організацією учнів для учнів. Воно є організацією, не залежною від адміністрації. Учні самі вирішують, якими справами буде займатися самоврядування. Тому поле діяльності самоврядування є, по суті, безмежним. Все, що не забороняє закон, є дозволеним. Рішення про те, що робитиме орган самоврядування, залежить лише від нього.
3. Самоврядування представляє інтереси учнів перед вчителями, батьками, органами освіти. Своєю діяльністю самоврядування впливає на шкільне життя, може брати участь у прийнятті рішень, що його стосуються.
4. Самоврядування є демократичною організацією. Учні самостійно обирають своїх представників, можуть брати участь у створенні і реалізації програми роботи самоврядування. Це дає кожному учневі шанс знайти у школі своє місце.
5. Життя учнів не обмежується стінами школи. Адже школа діє на території міста, а місто має свою владу – органи місцевого самоврядування. Тому учнівське Самоврядування підтримує контакти з багатьма організаціями:
- Радою старшокласників міста;
- самоврядуванням у інших школах;
- молодіжними організаціями міста (Закарпатським обласним благодійним фондом ВСМ тощо);
- Будинком школярів;
- Мукачівським державним університетом.
Успішність роботи учнівського самоврядування залежить від вдалого підбору активістів та вмілого педагогічного опікунства. Певним успіхом стали “Дні самоврядування”, коли учні частково здійснюють керівництво навчально-виховним процесом у школі.
Набула поширення практика функціонування громадського керівного органу, куди входять учні 8-11 класів, класні керівники цих класів, представники батьківського комітету. Цей орган — Рада старшокласників. Вона вирішує найважливіші питання шкільного життя за винятком тих, що жорстко регламентуються адміністрацією. Збирається щовівторка на великій перерві, до неї входять усі учні 8-11 класів, їхні класні керівники та батьки.
У наступному розділі подаємо наш варіант структури шкільного самоврядування. Вироблений досвідом роботи школи, він уже третій рік використовується на практиці.
СТРУКТУРА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ МУКАЧІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 7
В умовах сучасної школи створити справжнє учнівське самоврядування досить важко, але це не заперечує необхідності дитячого самоврядування в рамках класу і школи. Ми керуємося думкою, що навіть часткове самоврядування при правильній організації виховує у дітей відповідальність перед колективом, організованість, навички спілкування в групі.
Молодші школярі з готовністю приймають самоврядування, яке організовують педагоги і яке подобається їм своєю “дорослістю”.
Учні середніх класів потребують значно більшої обґрунтованості необхідності самоврядування. Якщо вони бачать формальний характер самоврядування, то і самі ставляться до нього формально.
Для організації самоврядування старшокласників необхідні цікаві ідеї і форми, повага до ініціативи та самостійності учнів.
У нашій школі учні прийшли до думки, що існуюча організаційна структура самоврядування є для них найкращою. У школі навчається кілька сотень учнів. Спільне прийняття рішення такою величезною группою є неможливим. Тому учні школи вибирають своїх представників.
Складовими структури учнівського самоврядування Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7 є:
1) перший ступінь – класне учнівське самоврядування і його орган – класні збори;
2) другий ступінь – шкільний парламент, виконавчий орган учнівського самоврядування, він організовує свою роботу в комісіях;
3) вищий ступінь – конференція, законодавчий орган учнівського самоврядування.
КЛАСНЕ УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Класне учнівське самоврядування – перший ступінь учнівського самоврядування [4].
Перед кожним класним керівником ставиться завдання – сформувати надійний актив, який став би його помічником в усіх справах класу. Актив колективу – це, передусім, члени органів самоврядування (ядро активу), а також рядові члени колективу.
Актив класного колективу має таку назву: Уряд класу. Кандидатури до класного Уряду детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе. Ураховують також імпульсивність, невміння володіти собою. Такі активісти школи намагаються вирішити конфлікт не силою переконання, а криком, погрозами, що призводить до нових конфліктів.
У класі є Голова Уряду класу (ця посада зветься староста класу), його заступник і член шкільного Парламенту. Призначення на інші посади залежить від потреб класу. Вибори діячів класного самоврядування відбуваються на початку шкільного року. Ці вибори є таємними.
1. Голова Уряду класу (або староста класу):
- є представником свого класу у Парламенті школи;
- представляє клас (і кожного учня окремо) перед вчителями і директором школи;
- веде класні збори.
2. Заступник Голови (заступник старости). На цю посаду, як правило, обирається дівчинка, якщо Головою (старостою) є хлопчик, і навпаки:
- є представником свого класу у шкільному Парламенті разом з Головою (старостою);
- виконує в класі функції Голови (старости) на час його відсутності.
3. Член шкільного Парламенту:
- співпрацює з Головою у всіх справах класу;
- веде облік успішності учнів;
- контролює підготовку до загального шкільного заходу, який організовується класом.
Як правило, кожен учень класу виконує певне доручення, це також робиться і в групі, наприклад:
- щоденне чергування в класі під час уроків та на перервах (забезпечення вчителя необхідним приладдям, стеження за чистотою та провітрюванням приміщення тощо);
- випуск бюлетеня («Твоє здоров`я – в твоїх руках» тощо);
- випуск фотогазети «Один день з життя класу»;
- забезпечення зв`язку класу з бібліотекою;
- організація спортивного життя класу;
- організація участі класу в концертах художньої самодіяльності;
- контроль за навчальною діяльністю учнів;
- контроль за зовнішнім виглядом класу;
- збирання і обрахунок коштів класу на різні витрати.
Розподілити доручення нескладно, а ось домогтися їх постійного виконання нелегко. Починаючи з 6-7 класів, учні часто вважають просте виконання громадських доручень нудною, нецікавою справою. В цій ситуації класний керівник постійно підтримує змагання і не забуває про різноманітне стимулювання зусиль учнів. Заступник директора націлює класних керівників саме на таке співробітництво з учнями.
Голова Уряду класу (староста) контролює виконання кожним доручень і проводить збори для обговорення актуальних питань класного життя. Коли виконання доручень дійсно контролюється учнівським колективом, а не тільки класним керівником, воно формує у учнів відносини відповідальної залежності, згуртовує дитячий колектив.
Кожний клас має «Головне творче завдання» - підготовку і проведення загальношкільного заходу. Наприкінці навчального року клас готує творчий звіт про виконання свого завдання.
КЛАСНІ ЗБОРИ
Учитель вміло використовує і такий важливий орган учнівського самоврядування, як збори колективу класу.
Учнівські збори класу стосуються найрізноманітніших аспектів життя колективу. Найчастіше їх присвячують питанням повсякденного життя: організації допомоги кому-небудь із школярів, обговоренню заходів щодо поліпшення успішності та зміцнення дисципліни, підготовці до культурно-масового заходу, випуску стіннівки, підсумкам навчальних занять за семестр або рік та ін.
Періодичність проведення класних зборів залежить від конкретних умов роботи класу. В окремих випадках, особливо коли тільки знайомляться з класом, починають згуртовувати його, збори проводять частіше. Коли колектив зміцніє, класний керівник вивчить клас, такі збори збирають рідше. У зв'язку з непередбаченою подією в класі, яка потребує негайного обговорення, проводять термінові непланові збори.
ШКІЛЬНИЙ ПАРЛАМЕНТ
Заступник директора з виховної роботи разом з педагогом-організатором організовує роботу шкільного парламенту – другий ступінь учнівського самоврядування.
На основі Положення формується шкільний парламент на чолі з президентом та президентською радою. У складі парламенту – голови урядів (старости) 5-11 класів, їх заступники та члени шкільного парламенту від кожного класу, тобто по 3 учнів з кожного класу.
Протягом року парламент організовує свою роботу в комісіях. За кожною комісією закріплюється вчитель-консультант зі складу класних керівників, ці вчителі постійно допомагають органам самоврядування, сприяють плануванню роботи, вирішенню складних ситуацій.
Це виконавчий орган учнівського самоврядування. Засідання Парламенту відбуваються щотижня, на них підбиваються підсумки роботи класів. Для цього Уряди класів готують рапортички, в яких подається така інформація:
1) якість знань учнів з усіх предметів;
2) нагороди за участь у загальних заходах школи.
Черговий клас (учні 8-11 класів) подає також «Журнал чергового класу» із записами про чергування в школі за тиждень. В «Журналі чергового класу» щодня виставляються оцінки за санітарний стан кожного класу та закріпленої території, зовнішній вигляд учнів класу, записуються зауваження до поведінки учнів на перервах.
На засіданні Парламенту на основі записів у «Журналі чергового класу» виставляються оцінки за:
1) знання, поведінку, зовнішній вигляд учнів класу;
2) санітарний стан класу;
3) прибирання закріпленої за класом території школи;
4) нагороди класу;
5) інформацію про роботу класу, яка подана в рапортичках.
Далі класові виставляється середня оцінка за 12-бальною шкалою. Щоб наочно продемонструвати результати роботи класів щотижня, діє стенд «Рейтинг класів», де розміщуються оцінки класів. Щоб цифри виглядали несумно, їх записуємо різними кольорами, також на цьому стенді надаємо інформацію про участь кожного класу в шкільних заходах.
За умови участі у стовпчик з назвою класу вклеюється кольоровий прямокутник. Кожний шкільний захід позначається прямокутником відповідного кольору.
За підсумками роботи виявляються кращі класи школи.
РОБОТА КОМІСІЙ ШКІЛЬНОГО ПАРЛАМЕНТУ
Протягом року шкільний Парламент організовує свою роботу в комісіях, кожна з яких охоплює певну сферу шкільного життя:
1) заходи під час предметних тижнів, консультації для відстаючих учнів, заохочення переможців олімпіад, випуск інформаційних бюлетенів, – комісія «Знання»;
2) індивідуальна робота з дітьми, що схильні до правопорушень, візити членів комісії у класи і розмови з учнями про наболілі проблеми, закріплення гіда за кожним новим учнем – комісія «Правопорядок»;
3) організація нових шкільних заходів, конкурсів художньої самодіяльності, підготовка виступів агітбригад ЮІР та ДЮП, допомога в організації дискотек – комісія «Дозвілля»;
4) контроль за прибиранням закріплених за класами територій, класних приміщень – комісія «Довкілля»;
5) заохочення учнів до користування їдальнею, співпраця з медичною сестрою в інформаційно-пропагандистській діяльності, допомога в організації Дня здоров’я – комісія «Здоров’я».
КОНФЕРЕНЦІЯ
Це вищий ступінь учнівського самоврядування. Конференція проходить один раз на рік (у вересні). В її проведенні беруть участь учні 5-11 класів та вчителі [5, с. 16]
Це законодавчий орган учнівського самоврядування.
На конференції:
- слухається звіт президента про виконану роботу за минулий рік;
- виступають з передвиборчою програмою кандидати в Президенти шкільного Парламенту;
- проходять вибори Президента шкільного Парламенту (таємним голосуванням на альтернативній основі);
- затверджуються заново розроблені та доопрацьовані документи учнівського самоврядування –Положення про учнівське самоврядування, Положення про класне самоврядування, Положення про шкільний Парламент.
ВИСНОВКИ
Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Надати дітям можливість виявляти себе через розвиток соціальної активності – це одне з основних завдань сучасної школи, в тому числі й Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7.
Сучасним українцям понад усе бракує компетентного досвіду участі в суспільно-політичних процесах в країні. Вважаємо, що шляхом організації учнівського самоврядування ми створюємо умови для того, щоб наші діти могли його набути.
ЛІТЕРАТУРА
1. М. Жукотський. Правознавство та захист прав людини у школі. – 05.12.00. | Михайло Жукотський ( м. Орджонікідзе). – http://khpg.org/index.php?id=976004165
2. Віктор Балога. – Особиста сторінка на Facebook // 28 вересня 2012 року. – http://www.facebook.com/ViktorBaloga?ref=stream
3. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. – Лист МОНУ від 30.10.2011 р. № 1243
4. Методичні рекомендації щодо громадянської освіти та виховання в навчальних закладах. – Додаток до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2012 № 1/9-557
5. Т. В. Денисенко, І. В. Качуровська. Республіка ШКІД. Формування життєвої компетентності. – Виховна робота в школі, № 7 (80), липень, 2011 р.
Догори